Вивчай, люби українську мову

День української писемності та мови – свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні 27 жовтня. За церковним календарем за новим стилем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Його вважають покровителем українського слова та писемності. Саме завдяки літописам збереглися важливі сторінки історії українського народу. Постать Нестора символізує прагнення до знань і правди.  

Свято було встановлене Указом Президента України у 1997 році. Його метою стало підтримання української мови, розвиток культури мовлення та збереження духовної спадщини українського народу.

Українська мова є державною мовою України та невід’ємною частиною національної культури. Нею створено тисячі літературних творів, наукових праць та пісень. Мова єднає покоління, допомагає зберігати історичну пам’ять і культурні традиції. Вона залишається важливим чинником незалежності нашої держави.

 До Дня української писемності та мови Дубенська центральна міська публічна бібліотека підготувала книжкову виставку «Вивчай, люби українську мову», а працівники бібліотеки взяли участь у написанні 27-го Радіодиктанту національної єдності — 2026 «Лист, який не закінчується».

Стань читачем сьогодні

Прищеплювати дітям любов до читання потрібно з раннього дитинства. Книга розвиває уяву, збагачує словниковий запас, формує критичне мислення та просто приносить масу задоволення.

До Дубенської міської центральної публічної бібліотеки на бібліотечний урок «Стань читачем сьогодні» завітали учні 1- го класу Дубенського ліцею номер 2 з класоводом Аліною Федорчук та завідувачкою шкільної бібліотеки Людмилою Чижук. Маленькі користувачі ознайомились з книжковим фондом та роботою нашої бібліотеки, розгадували загадки про осінь, взяли активну участь у казковій вікторині «Відгадай героя казки».

 

Сьогодні виповнилося 120 років від дня народження українського письменника, поета, публіциста, політичного і громадського діяча – Івана Багряного. Тоталітарна система робила все можливе й неможливе, щоб голос патріота не був почутий на Батьківщині.

Іван Багряний належить до тих представників української літератури, яких не зламали репресії та табори, він пережив дві війни та еміграцію. Та все ж  знайшов сили впливати на тогочасні літературні та політичні процеси. За біографією митця можна відстежувати ключові періоди історії першої половини XX століття. 

Іван Багряний відкрито виражав нетерпимість до тоталітаризму. Коли Багряний був ще хлопчиком, на його очах чекісти закатували рідних дідуся та дядька.

Іван Багряний працював у друкарні, на цукроварні, на шахтах, вчителем малювання, окружним політичним інспектором, ілюстратором у газеті, брав участь у літературному процесі та цікавився  політичними подіями, що відбувалися навколо.

Коли письменник проживав у харківському будинку «Слово», його затримали та заарештували, а пізніше відправили у заслання на Далекий Схід. Він проживав у спецпоселеннях, тікав, його переслідували та катували,  опинявся під арештом ще двічі, аж поки вкрай фізично знесилений  знову опинився в Охтирці. Під час Другої світової війни жив у Галичині.

Під час Другої світової війни долучився до підпілля: писав пісні, статті, плакати, працював над програмними документами визвольного руху.

Один з найвідоміших творів – роман «Огненне коло», де описано  бій під Бродами 1944 року.

Випробування, які переживає українська родина в час війни, Багряний описує в романі «Людина біжить над прірвою».

Роман   «Тигролови » автор написав  за 14 днів, коли переховувався 1943 року у Моршині від гестапо.

Це пригодницький твір про втечу молодого українця з радянського концтабору та його виживання у суворій сибірській тайзі.

Іван Багряний майже два роки прожив у тайзі і цей досвід описав у творі, що став одним із перших українських пригодницьких романів.

У «Саду Гетсиманському», що був опублікований у  1950 році, письменник  вказав справжні імена в’язнів та слідчих НКВС, щоб люди дізнались імена катів та постраждалих від репресій і тортур.

Митець емігрував до Німеччини після війни  у 1945 році. Жив у місті Новий Ульм. Завдяки Івану Багряному українське культурне життя активно розвивалося: випускалася газета, а згодом і видавництва, де публікували заборонені книги. Через заборону творів та цькування більшовиків в Україні його  твори не могли публікувати.

    В еміграції, у 1948 році письменник  був натхненником та одним із засновників Української революційно-демократичної партії (УРДП), яка сприяла боротьбі за свободу України та визволенню від радянського впливу. Іван Багряний був головою і заступником президента УНР.

Літературний портрет «Іван Багряний – поет і громадянин», який представлений у нашій бібліотеці, більш глибше знайомить нас з непересічною постаттю письменник.

Бібліотека - море книг

 

Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек Дубенська міська центральна публічна бібліотека відзначила своїх найактивніших читачів-дітей.

За любов до книг, цікавість до читання, активне відвідування бібліотеки та прагнення відкривати для себе нові історії юні читачі отримали приємні подарунки.

Ми щиро радіємо, що в нашому місті є такі допитливі, креативні та завзяті читачі! Нехай кожна книга відкриває для вас нові світи, дарує знання, натхнення та гарний настрій.

 Дякуємо, що обираєте бібліотеку та робите її частиною свого життя!

Читайте, мрійте, відкривайте нове разом із бібліотекою!

Воїни світла і свободи

 

29 серпня Україна вшановує пам’ять захисників і захисниць, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Це день тих, хто віддав найдорожче — своє життя — за Україну, за її свободу, за наше право жити на рідній землі.

Символом цього дня стали соняхи — квіти, які нагадують про трагічні події Іловайської трагедії та про героїв, які назавжди залишилися в пам’яті українського народу.

У бібліотеці діє книжкова виставка «Воїни світла і свободи», присвячена пам’яті наших Героїв. Вона розповідає про їхній подвиг і нагадує: поки ми пам’ятаємо — вони живуть у наших серцях.

Вічна пам’ять і слава Захисникам та Захисницям України, які віддали життя за нашу свободу.

Пам’ятаємо. Шануємо. Не забудемо.

Іван Франко – геній української нації

 

До 170-ї річниці від дня народження  видатного українського письменника, перекладача, науковця, громадського діяча і непересічної особистості Івана  Франка у нашій бібліотеці діє виставка-портрет «Іван Франко – геній української нації».

     Ніхто з українців не став таким  відомим в Україні та за кордоном,  після смерті Тараса  Шевченка, як Іван Франко. Це велике ім’я він  здобув завдяки  величезному  таланту, наполегливій діяльності  та творчою працею.

     Своїм життям Франко утвердив приклад самовідданої  любові до рідного народу. Він став пророком  після шевченківської доби, символом  невичерпної сили українського народу, феноменально багатогранною  постаттю  нашої культури та історії.

      Його життя і творчість проходили у надзвичайно важких соціальних і політичних умовах. Більшість свого часу Іван Франко витрачав на працю в редакціях газет та журналів, щоб заробити на утримання сім’ї, видання своїм коштом окремих творів, купівлю книг для власної бібліотеки.

 Австро-угорська влада все життя переслідували його, тричі ув’язнювали за переконання та переписку з М.Драгомановим - “небезпечною людиною” для тодішньої влади.

     Але  це не перешкодило письменникові за 43 роки літературної, наукової і публіцистичної діяльності залишити після себе  більше 5 тисяч творів. Ніякі негаразди не знищили високого прагнення Франка - служити своєму народові.

     Франко став українським  пророком і проводирем,  найніжнішим поетом-ліриком і поетом-епіком, першокласним драматургом і романістом, сміливим літературним критиком, літературознавцем, істориком, фольклористом, людиною енциклопедичних знань, корифеєм науки, який випередив свій час.

     Великий син нашого народу, один з найвидатніших представників української  культури – Іван Франко здобув світову славу. Європейська література II половини XIX і початку XX сторіччя не знала письменника, який би так само як Франко, поєднував у собі так багато талантів.

      За значні наукові досягнення та самовіддану працю його кандидатуру було висунуто  на здобуття Нобелівської премії  у 1915 році, але І.Франко не дожив до отримання премії.  Він повторив долю багатьох талановитих українців, яких оцінено лише після смерті.

     Художня творчість Івана Франка за жанрами і тематикою дуже різноманітна: він – автор 13 збірок поезій, 18 збірок оповідань, 8 повістей, 11 п’єс, багатьох поем, казок.

      Одним з найважливіших видів діяльності І.Франка було вивчення ним народної творчості та піднесення її на рівень вітчизняної культури.

     Він особисто записав більше 400 народних пісень, 1500 коломийок. У співпраці з  українським композитором Миколою Лисенком Іван Франко поповнив скарбницю української культури власними піснями з фольклорною тематикою та ліричними романсами.

     Як науковий діяч,І.Франко залишив  багату спадщину в різних ділянках знань. Найбільше він займався  вивченням українського письменства та української народної творчості. І.Франко хотів, щоб український народ зрівнявся своїми поглядами  із культурними, освіченими народами світу.

     У кінці XIX ст. Івану Франкові належала провідна роль у публікації творів української літератури, їх популяризації серед української та світової громадськості. Він упорядкував та випустив три антології української поезії: “Антологія руська”, “Вік”, “Акорди”.

       І.Франко  вивчав минуле, звичаї, перекази,пам’ятки письменства багатьох народів, володів приблизно 14 мовами.

 У доробку Івана Франка понад 100 наукових, публіцистичних та художніх творів, присвячених проблемам тогочасної української освіти. У сучасній педагогіці І.Франка визнають не тільки письменником, але й педагогом - науковцем.

     Тож запрошуємо до нашої бібліотеки, де ви зможете глибше ознайомитися з видатною постаттю Івана Франка, представником української національної свідомості.