Леся Українка – окраса і гордість української нації. Її життя -
великий подвиг в ім’я народу.
І. Я. Франко писав у статті про Лесю Українку:
«Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула
такого сильного,гарячого та поетичного слова,як з уст сеї слабосилої, хворої
дівчини… Се талант наскрізь мужній, хоч не позбавлений жіночої грації і ніжності. ЇЇ поезія – то
огнисте оскарження того світу сваволі,
під яким стогне Україна. Так, у звичайному житті Леся Українка – хвора
слабосила дівчина, жінка. Проте в літературі – титан духу, дочка Прометея».
Сама поетеса говорила про себе :
«Хто вам сказав,що я слабка,
Що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука,
Чи пісня й думка кволі?...»
Уже стало традицією проводити в бібліотеці
с.Плоска літературні години, вікторини, конкурси читців по творчості Лесі
Українки. І ось нещодавно спільно з вчителем української мови та
літератури Мурзою Ольгою Олександрівною було проведено літературне свято «Леся
Українка. Життєвий і творчий шлях». Учні 9-го класу розповіли про дитинство Лесі Українки, чим захоплювалась
в дитячі роки життя, якою людиною вона була, як мужньо боролась зі своєю
страшною недугою, яку роль в її освіті, форму-ванні естетичних смаків і
поглядів зіграло родинне оточення, які моменти із життя поетеси відбилися у її
творах.
З вуст
учасників заходу лунали твори славетної поетеси, зокрема «Колискова», «Як дитиною, бувало…»,
«Красо України, Подолля!», «Без надії сподіваюсь!» та інші.
Багато літераторів присвячують свої твори геніальній поетесі. Вірш
«Пам’яті Леся Українки» поетеси Олени Журливої продекламувала
учениця 7-го класу Борецька Мар’яна.
Протягом свята діяла книжкова виставка «Ні, я
жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає », на якій були представлені окремі поезії, вибрані твори, поеми і драми, збірки
творів «Досвітні вогні», «Лісова пісня».
Життя Лесі Українки – це подвиг митця, один з тих
подвигів, які підносять людину в очах сучасників, роблять її нетьмарною зіркою
в очах нащадків.
