Проба пера.

      Першими вирішили презентувати свою творчість учні НВК «школи -гімназії» м. Дубна,  члени літературної студії «Пролісок».

       Проліски першими пробивають товщу весняного снігу, щоб показати свою ніжність і витривалість, а також аби прикрасити цей світ неповторністю і свіжістю, чарівністю і добротою.

Ярощук Яна 

       Народилася 3 квітня 2002р. в  
м. Дубні.

  Маленька усміхнена дівчинка приваблює до себе щирістю, добротою, відвертістю. Недарма  вона є улюбленицею 4 класу Дубенського НВК «школа-гімназія».

      Малювання – її захоплення, тому й відвідує гурток «Юний художник» Будинку дітей та молоді. Виліплює з пластиліну та тіста дивовижних звіряток.

  Багато читає, особливо казки, поезію. Свої спостереження за навколишнім світом намагається передати у малюнках, віршах.

             БІЛОЧКА            
                    У зеленому лісочку,                       

Де росте розлогий дуб,

Скаче білочка руденька

І живе вона  – ось тут!

У тепленькому дуплі

В неї дітки є смішні.

Тож для них вона збирає

Ягідки й гриби смачні.

 НОВИЙ РІК

 Новий рік до нас прийшов,

Подарунки всім знайшов:

  Тому – ляльку, тому – книжку,

Тому забавку чи мишку,

Шоколадку, рюкзачок…

Для слухняних діточок

ДАРІЯ  ГАЙ

 

Учениця НВК «Школа-гімназія». Навчається успішно. Любить спілкуватися з друзями, уміє зацікавити їх. Артистична. Бере участь у шкільних конкурсах і змаганнях. Захоплюється танцями. Любить музику і гарно співає. Багато читає. Пробує писати власні твори і малювати малюнки до них.

                  

                                  КАЛИНА

Розцвіла при долині червона калина,

        Милувалась білим світом, як мала дитина.

     –  Яка ж я красива! – собою пишалась.

–       Яка  я щаслива! – раділа й всміхалась.

     

    

Цікаві історії з дитинства

                                                       Любов Пшенична, письменниця:

     Дитинство… У кожного – це чарівний острів, де людина відпочиває, скинувши тягар своїх років.

      Моя душа блукає по квітчастому займиську, де ромашки – королиці докірливо похитують головами, а сльози Божої Матері (є така трава!) подзвонюють зеленкуватими брязкальцями. Метелики заплутують сліди, а нам здається, що вони просто не хочуть взяти нас із собою… Луг знаходився за городами, а далі починалося колгоспне поле, засіяне пшеницею. Недалеко, серед того пшеничного моря, виднілися болітечка, які влітку пересихали. Оточені вони були верболозами чи вільшняком, юними берізками чи осичинками. Якби дивитися зверху – це цілі зелені острови у морі колосків. Ми акуратно, щоб не ламати стебел пшениці, пробиралися на ті незаймані первозданні острови і раювали, будуючи курені, читаючи книги, розповідаючи найстрашніші історії, перекушуючи шматками хліба з яблуками.

А ми думаємо так....

 На захист книги

Любов Пшенична 

   

      В наш комп’ютерний вік часто ведуться дискусії, чи потрібна книга взагалі, якщо всю інформацію можна взяти в Інтернеті.

      Я не проти комп’ютерів, але їх сприймаю як гарних помічників людини, не більше. Книгу, створену любов’ю і болем письменницького серця, не замінить ніхто. Тим більше, в ранньому дитинстві, коли закладаються основи фантазії, розвивається увага і уява.

        …Хіба мало книг, щоб наситити дитячу спрагу до знань? Лічилки і скоромовки, ігри і загадки – недомовки, жарти та оповідання. Поетичні скриньки і переплутані казки. Уроки – мандрівки і малювання за змістом. Серйозно про смішне і весело про серйозне…

             Останнім часом виходить багато дитячих книг, інтерес до них є постійним, незгасаючим. Саме книги забезпечують інформаційне насичення, розвивають мислення юних читачів, виховують бажання захищати Добро, бути співучасниками творчого процесу життя. Той, хто в силу обставин не доторкнувся до животворчої сили книг, нагадує заблуканих в пустелі.

         Таких потужних джерел, як на рідній землі, немає ніде більше в світі. Благословен, хто оберігає чистоту потоків і той, хто приводить до цілющої води спраглих. 
 

На захист книги

Епоха комп’ютерів

Ера запеклих інтриг.

В суспільстві панують

напруження, стреси і струси.

Потік інформацій.

Хіба українцям до книг?

У поті чола

здобувати свій хліб вони мусять.

А все – таки, все – таки,

все – таки щось тут не так.

Стоять на полицях

безмовно війська безборонні.

Ну як же без книжки

козу проганятиме рак?

Івасик – Телесик

опуститься із оболоні?

Це тільки приснилося.

Просто примарилось. Ні!

В щоденнім чеканні

навчителька учнів читати.

І в царство книжок

поспішають малята смішні,

І доброго дива

шукають дівчатка й хлоп’ята.

Ведуть їх за руку

премудрі хранительки книг-

Усім відкриваються

духу глибини бездонні.

В епоху комп’ютерів,

струсів і стресів, інтриг

Нам книга свої

простягає ласкаві долоні.