"Любий, отче Миколаю, Ти до нас прийди із раю”

 У дитячий край щасливий йде весела вість,

 Що коником білогривим іде з неба гість.

 Дарів гість везе багато,

 радість буде в кожній хаті.

Їде, їде гість багатий у дитячий край.

  Хто цей гість? Ви відгадали? Так, це Святий Миколай! А чи знаєте ви, хто такий Святий Миколай? І чому свято Миколая найулюбленіше з усіх свят? Коли ми відзначаємо це свято? Святий Миколай жив дуже давно, 1600 років тому і зовсім не в Україні, а в місті Патар в Азії. Народився він в родині багатих і благородних батьків. Батьки померли, коли Миколай був ще малий, але залишили синові велике майно. У Миколая було добре серце, тому вирішив роздати свої статки бідним. Кожної ночі накладав повний міх усякої їжі – м’яса, хліба, медяників, а також одягу і грошей і розносив по селу та розкладав біля порога хати, де жили бідні діти. А зранку вилазив на дах своєї хати і роздивлявся, як радіють вони його дарункам.  Дядько Миколая був єпископом у м. Патари і він зауважив, що його племінник залюблений у Святе Письмо, багато часу проводить у молитві, відзначається побожним життям і взяв його до себе. Спочатку хлопець був читцем у храмі, потім дияконом, а потім був посв’ячений на священника, а пізніше за добрі справи і за віддане служіння Богові  висвячений на єпископа.  Коли помер Святий Миколай і його душа стала перед Богом, Господь спитав:

-  Чого бажаєш, мій Миколаю, за добре життя на землі?

    – Нічого не бажаю, тільки дозволь мені, Боже, сходити час від часу з неба на землю і відвідувати дітей.

  Усміхнувся ласкаво Господь і сказав:

     – Знав я, яким буде твоє прохання. Щороку в день своїх іменин зможеш сходити на землю.

     Відтоді кожного року  19 грудня Святий Миколай ходить по землі і розносить дітям дарунки.

  А обдаровує він тільки чемних і слухняних діток.

    За роки свого служіння Богові багато чудес вчинив Святий Миколай.  В народі його ще називають Микола – Чудотворець, Микола – Угодник. Тому, що Святий Миколай не тільки роздає подарунки у день свята, а й допомагає нам у різних потребах, якщо ми попросимо його в своїх щирих молитвах. Свято Миколая напевне найбільше відоме і радісне серед дітей і дорослих. Тому народ оспівав його в своїх легендах, казках, піснях. Святий Миколай і сьогодні обдаровує кожного добротою і любов’ю. Своїм прикладом він і нас заохочує чинити добро для ближніх  і дуже  радіє, коли  і діти, і дорослі йому в цьому допомагають.  Тож хай не минає вас ласка Господня і людська доброта. Бажаємо, щоб на вашому шляху зустрічалися тільки добрі люди, такі, яким був Святий Миколай.

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек!

Цей дивний світ – бібліотека

(читачі про книгу та бібліотеку)

 «Книги, які я читаю в дитячій бібліотеці, дають мені багато корисної інформації, розвивають виразне читання, допомагають у навчанні».

(Анна Данилюк, 12р.)

«Книги забезпечують інформаційне насичення, розвивають мислення дітей, виховують бажання захищати Добро, бути співучасниками творчого процесу життя».

(Любов Пшенична, письменниця)

«Я вдячна бібліотекарям за хороші книги для розвитку та навчання».

(Олена Рибась, 14 р.)

«В дитячій бібліотеці ми  знаходимо  сайти в мережі Інтернет для майстер-класів, відео уроків і опановуємо нові види декоративно – прикладного мистецтва. Це допомагає нам готуватись до тематичних виставок, іти в ногу з часом».

                              (Олександра Паридуда,    кер. гуртка «Умілі руки» Будинку дітей та молоді)

«Наша бібліотека – найкраща !!!»

(Момотюк Олег, 15р. волонтер)

«Інтернет в бібліотеці – це ж класно! Інтернет дає мені змогу більше дізнатися про моє захоплення – писанкарство».

(Ірина Воробйова, 14р.)

 «У дитячій бібліотеці завжди затишно і комфортно. А блог «Книголюбія» допомагає розкрити творчість юних читачів».

(Тетяна Собецька, письменниця)

«Бібліотека для мене – це джерело знань та інформації. Це приязне та хороше місце для навчання та відпочинку».

(Андрій Корчаковський, 12р.)

«Я відвідую дитячу бібліотеку із задоволенням!  В Інтернеті я спілкуюся, граю різноманітні ігри та дивлюсь цікаве відео. Комп’ютер для мене – це відпочинок від школи».

(Анастасія Федчук, 13р.)

«Наша бібліотека сучасна. Тут є все – книги, друзі, Інтернет!»                                             

(В’ячеслав Хорошенко, 15р.)

 «В дитячій бібліотеці я не тільки читаю книги, але й    вдосконалюю  комп’ютерну грамотність, шукаю різноманітну інформацію, приймаю участь  у різних конкурсах».

(Іван Рибась, 13р.)

«Тут класно, круто і креативно! Більш чим упевнена, що не зустрічала б життєві перешкоди мудро і з  вдячністю, якби батьки, вчителі і бібліотекарі, які по – справжньому люблять свою роботу  і  вчать любити  книгу! Для мене книжка – справді найкращий друг, а бібліотека – скарбниця невичерпної мудрості, яка щедро засіяна на книжкових полицях. Божого Благословення тим, хто береже людську мудрість і доносить тим, хто її потребує!»

(Наталя Кириченко, письменниця)

«Бібліотека дає мені розум і знання. Я хочу, щоб вона була завжди гарною. Хочу, щоб тут було ще більше  нових книг, іграшок і кактусів».

( Катя Бушильникова, 7р.)

Бібліотека – це чудово!

Тут на полицях – книжне                                      слово.

Багато щирості і сонця,

А ще – комп’ютерні віконця:

Знайомі рубрики і сайти,

Заходьте, думайте,  
                                   читайте!

А ще  - розваги і флеш – моби, -

Кому що буде до вподоби!

Цікаві зустрічі й вистави…

Заходьте швидше – і до  справи!                                                                                                                                                               (Любов Пшенична, письменниця)

Для мене бібліотека – це джерело мудрості. Тому я хочу дізнаватись ще більше нового та цікавого. Я  думаю, що знання допоможуть мені стати юристом.

(Артем Якобчук, 11р.)

 «Книга, бібліотека, комп’ютер, Інтернет. Це для мене  - джерело знань. Без бібліотечних знань людина стає не важливою для суспільства. Адже успіхи у подальшому житті залежать від знань. Тому я хочу бути корисним для суспільства».

(Роман Марчук, 12р.)

Хоч домівонька – далека,

Але є бібліотека,

Тож сюди я поспішаю

І читаю, і читаю.                                

Тут хороші, гарні 
                        тьоті –

У роботі, у роботі.

Залетіла безборонно

Сюди «Бекана ворона».

Не дружу я більш із нею,

А – з слухняною ріднею.

Бо до книжки змалку 
                       звичний

Я Миколочка Пшеничний…

 (Микола Пшеничний,письменник)

«Перший день осені, ти незабутній…»

Мій перший дзвоник, як душа моя,

Весь світ тобі до серця пригортає.

І разом з ним співа уся земля!

І вся земля мене із ним вітає!

        Вже вересень переступає поріг. А з ним весело бринять невтомні  перші  дзвоники  і хвилювання, море квітів і білих бантиків, і святкові лінійки. Ця шкільна традиція є чудовим святом, яке неможливо порівняти ні з яким іншим. Воно незабутнє, воно чарівне. Це довгоочікуваний день для тих, хто вперше переступає шкільний поріг, адже першокласників тут зустрічають з особливою урочистістю. Саме для них пролунає незабаром перший в їхньому житті  дзвоник, який покличе з дитинства в невідомий шкільний світ. Першокласники – такі красиві, такі схвильовані, такі радісні.  Вони вже з нетерпінням чекають тієї хвилини, коли позивні музики запросять їх на свято. Старшокласники за руку введуть у чудову країну знань  ще вчорашніх малюків, які сьогодні разом із своїми батьками прийшли “перший раз у перший клас”. Ми сподіваємося, що добро, постійний творчий пошук будуть завжди поруч з вами в стінах рідної школи, дорогі школярики.Тож нехай знання 
даються всім вам легко, а роки навчання на все життя залишаються одним з кращих спогадів. Мандруйте цікавими стежками, вчіться, відкривайте  цей дивний світ знань, сповнений переливами дитинства, фантазій, допитливості й бажання пізнати невідоме і нехай вам вірними друзями і супутниками завжди будуть книги.