Цікаві історії з дитинства

                                                       Любов Пшенична, письменниця:

     Дитинство… У кожного – це чарівний острів, де людина відпочиває, скинувши тягар своїх років.

      Моя душа блукає по квітчастому займиську, де ромашки – королиці докірливо похитують головами, а сльози Божої Матері (є така трава!) подзвонюють зеленкуватими брязкальцями. Метелики заплутують сліди, а нам здається, що вони просто не хочуть взяти нас із собою… Луг знаходився за городами, а далі починалося колгоспне поле, засіяне пшеницею. Недалеко, серед того пшеничного моря, виднілися болітечка, які влітку пересихали. Оточені вони були верболозами чи вільшняком, юними берізками чи осичинками. Якби дивитися зверху – це цілі зелені острови у морі колосків. Ми акуратно, щоб не ламати стебел пшениці, пробиралися на ті незаймані первозданні острови і раювали, будуючи курені, читаючи книги, розповідаючи найстрашніші історії, перекушуючи шматками хліба з яблуками.

     Знайти нас там ніхто не міг, навіть мами…

    До цього часу я «тікаю» на свої таємничі острови од клопотів і буднів, щоб набратися наснаги і відпочити душею.

 

Розкажіть і Ви свою цікаву історію з дитинства