Юні умільці з Птичі продовжують сімейну традицію

  «Дім без рушників,   говорилось у народі,   як сім’я без дітей». Вони – старовинні обереги дому. Вишитий різними візерунками рушник був неодмінним атрибутом багатьох обрядів : із рушниками приходили до породіллі вшанувати появу нової людини, зустрічали дорогих гостей, виходили в поле чи справляли обжинки, проводжали в армію, дівчина подавала рушник на знак згоди при сватанні, молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду, з рушником проводжали в останню путь.

 

Вишивали рушники різними способами і кольорами. Ось так з покоління в покоління і передається традиція вишивки і в родині Мельничуків, які проживають в селі Птича - від бабусі до мами, від мами до доньки. Бабця Віра передає секрети вишивки своїм онукам Олі та Марійці, та  не хоче відставати від  сестер і Іванко, який уже сам вишиває.

   Роботи родини Мельничуків - рушники, подушки, серветки - були представлені на виставці в бібліотеці c.Птича,   церкви сіл Птича і Підлужжя  прикрашають вишиті родиною Мельничуків  рушники, у Птицькій церкві ще й вишита  скатертина на престол.

   Також майстри працюють на замовлення.   

Крім того, займаються умільці бісероплетінням.  Сувеніри з бісеру,  виготовлені руками Олі, Марійки та  Іванка  Мельничуків були представлені на виставці «Грає бісером барвисто сонячне намисто»  в  бібліотеці с.Птича.