Собачі пригоди

Люди й собаки існують разом тисячі років, а деякі вчені вважають, що саме одомашнювання цих тварин дозволило людству вижити й розвинутися до сучасного стану. В багатьох культурах давнього світу собак вважали вірними друзями, мисливцями, охоронцями і навіть членами родини, а прикладів бездоганної собачої вірності в історії чи не більше, ніж людської. Сучасний світ стрімко змінюється, але це не стосується  ставлення до собак – вони залишаються нашими улюбленцями. Про це свідчить і спеціальне свято, присвячене цим розумним домашнім тваринам – Міжнародний день собак, який щороку відзначається 2 липня.

 Попри те, що зараз собаки – це здебільшого компаньйони, їх також використовують у поліції, в рятувальних службах, в якості поводирів для людей з інвалідністю, а також в реабілітаційних центрах. Собаки допомагають нам бути здоровими – їх навчають за запахом людини діагностувати деякі захворювання, наприклад, цукровий діабет. При цьому спеціально навчений пес може повідомляти господаря про те, що треба терміново прийняти ліки. Завдяки спілкуванню з собаками людям легше подолати посттравматичні та психіатричні розлади. Доведено, що власники цих тварин мають здоровіше серце та нижчий артеріальний тиск.

2 липня – в Міжнародний день собак – варто приділити більше уваги власній собаці – наприклад, побалувати її чимось смачненьким, адже в звичайні дні більшість господарів намагаються контролювати здоровий раціон своїх улюбленців. Проте існують натуральні ласощі, які не нашкодять здоров’ю тварини, наприклад, шматочки моркви, яблука, банану чи груші, адже, як не дивно, багато собак полюбляють овочі та фрукти.

Всі собаки люблять гуляти на свіжому повітрі, тому в цей особливий день доречно виділити для прогулянки більше часу, ніж зазвичай. Якщо собаці подобається спілкування з іншими чотирилапими, можна відвести її на спеціальний майданчик чи в парк для вигулу собак. На жаль, на вулицях наших міст живе чимало безпритульних тварин, значну частину з яких було викинуто з дому недолугими господарями. Звісно, ці тварини потребують допомоги завжди, а не тільки в Міжнародний день собак. Проте саме в цей день можна, наприклад, почати підгодовувати пса, який оселився поблизу будинку, або відвезти до ветеринара собаку, який вочевидь цього потребує.

Зрештою, собаки є істотами, у вірності яких ніколи не доводиться сумніватися – вони без роздумів ризикнуть власним життям для захисту своїх господарів. Крім того, собаки дарують нам безумовну любов, інколи терпляче вислуховують наші скарги на життя, а інколи допомагають пережити тяжкі моменти. Тож не любити цих неймовірних тварин просто неможливо, а отже, й Міжнародний день собак теж не має залишитися поза нашою увагою.

 Запрошуємо маленьких користувачів відвідати Дубенську міську центральну публічну бібліотеку та ознайомитись з книжковою виставкою літератури «Собачі пригоди», де  ви знайдете багато цікавих книг про собак та поринете у світ пригод і навіть станете детективами.

Конституція України - основа національного виміру

День Конституції України традиційно відзначається 28 червня.. Саме в цей день у 1996 році  було офіційно створено Основний Закон нашої країни, який визначає суверенітет України, її територіальну цілісність. Конституція стала важливим кроком для визначення прав, свобод та обов’язків кожного громадянина нашої держави. Україна має глибокі традиції законотворення. Головною історичною памя’ткою є Конституція Полипа Орлика, укладена ще 5 квітня 1710 року. Вона вважається однією з перших європейських конституцій Нового часу.

Цього року ми відзначаємо особливу дату – 30-ту річницю з дня прийняття Конституції.  З нагоди цієї важливої дати у Дубенській міській центральній публічній бібліотеці діє книжкова виставка літератури « Конституція – основний закон нашого життя», а також проведено бесіду  « Конституція і Я». Навіть у складний час ми  залишаємось вірними головному – своїм цінностям, людям і країні. Бо ми – українці. Вільні, незламні і єдині у прагненні до перемоги та гідного майбутнього.

Творчий світ Василя Шкляра

 

10 червня святкував свій 75-ти річний ювілей український письменник  Василь Шкляр.

Василь Шкляр – один з найвідоміших українських письменників, політичний та громадський діяч, «батько українського бестселера». Його книги – це не просто твори художньої літератури, а справжні шедеври, які занурюють в атмосферу минулого, змушують задуматися над вічними питаннями буття та долі українського народу.

Василь Шкляр з дитинства оточений українськими традиціями та історією. Його творчість поєднує глибоке знання історії, володіння словом та талант оповідача.

Василь Шкляр –  автор багатьох відомих романів, серед яких «Залишенець. Чорний ворон», «Характерник», «Маруся», «Троща»  та інші. Його книги перекладені багатьма мовами, вони є потужним  інструментом  для виховання національної свідомості, їх читають та екранізовують.

Перші свої літературні твори Василь Шкляр почав писати у 1970-х роках – «Перший сніг», «Де твій Остап, Соломіє?». Далі були повісті і романи: «Живиця», «Праліс», «Ностальгія», «Тінь  сови», «Ключ», «Елементал», «Кров кажана», «Декамерон», «Репетиція сатани», «Черешні в житі».

У 2009 році виходить найвідоміший роман  «Залишенець. Чорний Ворон». За цей роман у 2011 році письменника визнають лауреатом Шевченківської премії, від  якої автор відмовився.

У цей  час письменник  написав і видав романи «Маруся» (2014), збірку «Чорне сонце» (2015), «Троща» (2017), «Характерник» (2019).

Василь  Шкляр – лауреат багатьох літературних премій, зокрема: «Золоте перо», «Золотий Бабай», «Коронація слова», «Спіраль століть», міжнародна премія в жанрі фантастики у номінації «За найкращу україномовну фантастику», Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка, Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського в номінації «Художня література» за роман «Характерник».

Багато з перерахованих книг письменника є у нашій бібліотеці. Тож ознайомитися з ними можна на книжковій виставці «Творчий світ  Василя Шкляра».

Янголи, чий голос забрала війна

 

4 червня - День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії РФ проти України.

Це дата, яка нагадує про найстрашніший злочин російських окупантів - відібрані життя наших найменших, найрідніших, безневинних ангелів.

Маленькі українці, які мали б зараз ходити до школи, гратися на дитячих майданчиках, мріяти про майбутнє та святкувати свої дні народження, стали жертвами жорстокої та цинічної війни. Спочатку з 2014 року на сході України, а з 2022 року - по всій країні ворожі ракети, снаряди та міни забирають дитинство та життя.

За офіційними даними Офісу Генерального прокурора, росія вбила вже понад 630 українських дітей. Понад 1900 дістали поранення. І це лише підтверджені цифри. Страшна реальність на окупованих територіях та у прифронтових містах ховає ще сотні й сотні невисловлених історій та імен.

Кожна дитина - це всесвіт, який погас занадто рано.

У нашій бібліотеці діє виставка-пам'ять "Янголи, чий голос забрала війна". Кожна книга на цій виставці - це нагадування про те, яке майбутнє у нас намагається відібрати ворог, і чому світ не має права забути про ці злочини.

Епоха князя Острозького

 

Цього року ми святкуємо ювілей людини, яка змінила хід української історії – Василя-Костянтина Острозького. Його називали найбагатшою людиною Європи, але справжнім його скарбом стала наша культура.

Він народився у 1526 році в родині гетьмана Костянтина Івановича Острозького. Від батька він успадкував не лише величезні багатства - сотні міст та тисячі сіл, - а й залізну відповідальність за долю свого народу.

Будучи київським воєводою та сенатором, він тримав у руках баланс сил у Східній Європі. Його поважали королі та боялися вороги. Він не просто володів землями - він створював на них простір безпеки та порядку.

У 1576 році, коли Європа вже мала університети, а Україна - ні, князь заснував Острозьку академію. Він розумів: шабля захищає кордони, а книга - душу. Це був перший заклад вищої освіти у слов'янському світі, «Волинські Афіни», куди він запросив найкращих вчених того часу.

Головним діамантом його життя стала Острозька Біблія 1581 року. Це перше повне друковане видання Біблії церковнослов'янською мовою. Князь не шкодував коштів, щоб знайти найдавніші манускрипти по всьому світу. Ця книга довела: наша культура - самодостатня та велична.

Василь-Костянтин Острозький жив у часи великих викликів, релігійних суперечок та воєн. Але він обрав шлях творення. Він показав, що справжній лідер - це не той, хто лише завойовує, а той, хто будує школи, друкує книги та захищає свою віру.

Його життя закінчилося у 1608 році, але його спадок - Острозький замок, Академія та Біблія - живуть і сьогодні.

Дивлячись на портрет князя, ми бачимо сувору людину з глибоким поглядом. Це погляд людини, яка знала: «Справжня сила - у знаннях, а вічність - у добрих справах». Ми запрошуємо переглянути книжково-ілюстративну виставку «Епоха князя Острозького», що діє в нашій бібліотеці.

Безбар’єрність – стосується кожного

 

З нагоди Національного тижня безбар’єрності у  читальній залі нашої бібліотеки діє  інформаційна виставка  «Безбар’єрність – стосується кожного». Матеріали про 6 основних вимірів безбар’єрності: фізичну, інформаційну, цифрову, суспільну, економічну та освітню доступність. Інформаційні виставки з безбар’єрності — це арт- та просвітницькі проєкти, покликані сформувати культуру рівних можливостей, поваги та  комунікації.

Звертаємо увагу, що з  25 по 31 травня 2026 року в Україні проходитиме Національний тиждень безбар’єрності. У 2021 році за ініціативи першої леді України Олени Зеленської ухвалено Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

Це стратегічна ініціатива, спрямована на створення культури інклюзивності, де кожен громадянин відчуває себе рівним серед рівних.

Цей тиждень присвячений не лише переобладнанню простору, а й глибинним змінам у суспільстві:

 – підвищення обізнаності: роз’яснення важливості вільного доступу до всіх сфер життя.

 – зміна ставлення: переосмислення безбар’єрності як базової норми, а не особливої умови.

 – створення можливостей: формування середовища, де немає перешкод на шляху до самореалізації та мрій

Вишиванка Єднає Серця

 

Дубенська міська центральна публічна бібліотека також приєдналася до фото –флешмобу «Вишиванка Єднає Серця» . Кожен, хто відвідав бібліотеку, потрапив у яскраву фоторамку для незабутніх фото!

   Вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу. Вона яскраво відображає особливу національну традицію народу. Тож не дивно, що існує свято, присвячене їй.

  Метою Дня вишиванки є популяризація вишитого етнічного одягу та вшанування українських традицій. Цього дня прийнято вдягати національне вбрання, куди б не довелося йти – на роботу, на зустріч із друзями, загалом куди завгодно.