Лицар нескореного покоління

 

8 січня 1935 року народився Василь Симоненко — український поет і яскравий представник шістдесятників, якого називали "поетом без каменю за душею". Про Симоненка говорять, що його біографію треба вивчати як частину історії України.

Правдолюбів не люблять. Це правило існує при всіх тоталітарних режимах. Кожен, хто відстоює справедливість, розмірковує над досконалістю законів, вимагає відповідальності від влади — потрапляє до когорти підозрілих, небезпечних, ненадійних, незручних.

Двадцять вісім років було Василю Симоненку —  українському  поету - шістдесятнику, журналісту та десиденту з Полтавщини, коли його життя обірвала сваволя тогочасної владної машини.

Завдяки Симоненку та іншим “шістдесятникам” було відкрито місця таємних масових поховань жертв сталінських репресій у хащах Биківнянського лісу під Києвом, де таємно ховали тих, кого співробітники НКВС розстрілювали в київських в’язницях.

Його вірші не пропускала до друку радянська цензура, тому їх поширювали у самвидавних списках і переписували від руки — вчителі, професори і прості люди.

Його поезії, які допускалися до друку, коригувалися, «приводилися до норми».

Тема любові до України та її народу – провідна у творчості поета.

Молодий поет, котрий закінчив Київський університет, учасник числених творчих форумів, не міг мовчати і не мовчав, коли мова йшла про вади та проблеми національної культури, освіти, політики. Ліричний пафос його поезій йшов поряд з сатирою.

До 90-ї річниці від дня народження В.Симоненка наша бібліотека підготувала літературний портрет «Лицар нескореного покоління». Запрошуємо ознайомитися з книгами.