Майстер дитячих пригод

 30 січня ми відзначаємо 95-ту річницю від дня народження класика дитячої літератури Всеволода Нестайка, який подарував дітям чарівний світ пригод, гумору і тепла та створив оригінальні та цікаві історії, з героями яких хочеться подружитися.

За майже п'ятдесят років творчості Всеволод Нестайко написав і видав близько сорока книжок оповідань, казок, повістей і п'єс. Найвідомішими книгами Всеволода Нестайка стали підліткова трилогія «Тореадори з Васюківки», повість-казка «Незвичайні пригоди в лісовій школі», «В Країні Сонячних Зайчиків», оповідання «Одиниця з обманом», «П'ятірка з хвостиком», «Загадка старого клоуна», «Чудеса в Гарбузянах», та багато інших.

Ювілею письменника була присвячена літературна година «Майстер дитячих пригод», на яку завітали учні 2 – Б класу Дубенського ліцею №2 разом з класоводом Марією Чуждою та завідувачкою шкільної бібліотеки Людмилою Чижук. Під час заходу  маленькі читайлики поринули у чарівний світ книг Всеволода Нестайка, дізналися багато цікавого про  життя і творчість автора. А також ознайомилися з книжковою виставкою творів В. Нестайка «Країна дитячих мрій»  та мали змогу взяти додому.

Крути - наша слава, наша історія

 

Щорічно 29 січня відзначають річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до бою між українськими військовими курсантами та військами червоної армії під командуванням капітана Муравйова.

29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії.

Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей. Українці затримали росіян на чотири дні, що дало змогу укласти  Брест-Литовський мирний договір.

 Це були в основному загони, сформовані з юнаків Київської військової школи імені Богдана Хмельницького. Юнаки – це не молоді хлопці, це слухачі цієї школи. Це люди з військовою освітою, які знайомі зі зброєю, які знають, як стріляти й що таке військова дисципліна. І фактично весь тягар бою, який стався 29 січня, винесли саме вони.

У цьому загоні юнаків був ще і студентський курінь. Туди записалися добровольці, студенти й випускники, активісти молодіжних організацій, в тому числі й декілька гімназистів старших класів з різних навчальних закладів Києва. Саме вони потім стали жертвами розстрілу.

У Дубенській міській центральній публічній бібліотеці відбулася історична година  «Крути - наша слава, наша історія». Ми згадали подвиг наших героїв, які боролись та й зараз в такий нелегкий час воюють за волю і незалежність нашої України.

За філіжанкою гарячого чаю переглянули художній фільм «Крути 1918», а також в бібліотеці діє книжкова виставка літератури « Крути вчать дивитись в майбутнє».   

Трагедія Голокосту в Україні

 

Україна –  країна пісні й краси, але в роки Голокосту – це країна смерті. Смерті безвинних…

Хроніка Голокосту – це біль і жах українського народу.

Голокост – трагедія, злочин проти людства, який тривалий час був закритим. Трагедія українських євреїв була не просто частиною катастрофи у роки світової війни. Вона стала тією сходинкою, переступивши яку нацисти вирішили остаточно знищити всіх євреїв Європи.

В Україні єврейський геноцид носив особливо жорстоку форму.

Україна втратила близько 70% довоєнного єврейського населення.

Символом Голокосту в Україні став розстріл близько 100 тисяч людей, більшість із яких були євреями, у Бабиному Яру. Саме він став відправною точкою в історії Голокосту.

Через кілька місяців після приходу на українську землю нацисти знищили велику частину євреїв, які жили в Києві: за 48 годин в Бабиному Яру були по-звірячому вбиті 33 тисячі дітей, жінок і чоловіків. Але і до самого закінчення німецької окупації в 1943 році в цьому місці життя були позбавлені десятки тисяч військовополонених і мирних жителів. Бабин Яр вважається першим місцем тотального знищення єврейського населення, першою спробою «остаточного вирішення єврейського питання».

«Бабині Яри" були майже  у кожній з окупованих нацистами областей України. У великих і малих містах,  містечках України відбувалося знищення євреїв.

Не оминуло це лихо і Дубенську землю…

«Трагедія Голокосту в Україні» –  книжкова виставка до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту діє у нашій бібліотеці.

Сила єдності

День Соборності України - велике державне свято, яке відзначають щороку 22 січня. Це заборонене радянським режимом свято проголошує територіальну єдність країни. Під час повномасштабної війни як ніколи важливо знати свою історію.

Ми не просто так відзначаємо 22 січня День Соборності України. У цю дату 1919 року в Києві було підписано Акт злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Документ проголошував створення єдиної української держави та об'єднання двох армій.

На жаль, мрія українців про власну вільну країну тоді не збулася. Невдовзі після підписання Акта українські землі знову роз'єдналися, і лише 1991 року наша батьківщина нарешті здобула незалежність. А з 1999 року почали офіційно відзначати День соборності України, який за радянських часів був заборонений.

Головний звичай Дня соборності - об'єднання людей у живий ланцюг. Уперше таким чином українці зібралися 1990 року на честь 71-річчя Акту злуки. Довжина ланцюга становила понад 770 км - від Івано-Франківська до Києва через Стрий, Львів, Рівне та Житомир. Понад 3 мільйони людей взяли участь в акції.

Відтоді "живий ланцюг" став щорічною традицією Дня соборності. У нього навіть збираються українські біженці за кордоном.

До Дня Соборності України в бібліотеці діє книжкова виставка «Сила єдності»

 

Лицар нескореного покоління

 

8 січня 1935 року народився Василь Симоненко — український поет і яскравий представник шістдесятників, якого називали "поетом без каменю за душею". Про Симоненка говорять, що його біографію треба вивчати як частину історії України.

Правдолюбів не люблять. Це правило існує при всіх тоталітарних режимах. Кожен, хто відстоює справедливість, розмірковує над досконалістю законів, вимагає відповідальності від влади — потрапляє до когорти підозрілих, небезпечних, ненадійних, незручних.

Двадцять вісім років було Василю Симоненку —  українському  поету - шістдесятнику, журналісту та десиденту з Полтавщини, коли його життя обірвала сваволя тогочасної владної машини.

Завдяки Симоненку та іншим “шістдесятникам” було відкрито місця таємних масових поховань жертв сталінських репресій у хащах Биківнянського лісу під Києвом, де таємно ховали тих, кого співробітники НКВС розстрілювали в київських в’язницях.

Його вірші не пропускала до друку радянська цензура, тому їх поширювали у самвидавних списках і переписували від руки — вчителі, професори і прості люди.

Його поезії, які допускалися до друку, коригувалися, «приводилися до норми».

Тема любові до України та її народу – провідна у творчості поета.

Молодий поет, котрий закінчив Київський університет, учасник числених творчих форумів, не міг мовчати і не мовчав, коли мова йшла про вади та проблеми національної культури, освіти, політики. Ліричний пафос його поезій йшов поряд з сатирою.

До 90-ї річниці від дня народження В.Симоненка наша бібліотека підготувала літературний портрет «Лицар нескореного покоління». Запрошуємо ознайомитися з книгами.