Перемагає той, хто пам`ятає

 29 серпня, ми згадуємо та вшановуємо пам’ять захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.

Кожен загиблий на фронті – це неоціненна втрата для країни і для сім'ї військового. Поділяємо біль втрати з усіма родинами, чиї рідні віддали своє життя за Україну.

Вічна пам’ять та шана нашим Героям!

Незалежна і єдина будь навіки, Україно!

 

24 серпня Україна відзначає День Незалежності. Саме цього дня 33 роки тому на позачерговій сесії Верховної Ради України було ухвалено Акт проголошення Незалежності України.

Це важливе свято для держави, адже сьогодні, як і багато поколінь тому, українці виборюють свою незалежність зі зброєю в руках.

9 фактів про День Незалежності, які варто знати:

1. Чернетку Акту проголошення незалежності написали вранці 23 серпня 1991-го Леонтій Сандуляк та Левко Лук’яненко у звичайному шкільному зошиті. Для документа обрали термін "акт", бо слово "закон" видавалось надто буденним і натякало на багаторазову дію.

2. На історичному документі про державний суверенітет України депутати залишали написи: "Слава Україні", "Ще не вмерла і не вмре", "Від сьогодні — будьмо".

Зі спогадів Левка Лук’яненка: "Необхідно написати такий законопроєкт, який би проголошував незалежність країни і в якому не буде дискусійних положень. Його треба ухвалити без обговорення. Бо якщо почнеться дискусія, то все затягнеться. За один день не ухвалимо. А потім — вихідні. У комуністів пройде страх. І нам не вдасться проголосити незалежність".

3.Після завершення позачергового засідання 24 серпня біля трибуни депутати виконали гімн Українських Січових стрільців. Пісню відразу підхопили мітингувальники, які зібралися на вулиці.

4. Тоді ж до зали внесли синьо-жовтий прапор — за пропозицією В’ячеслава Чорновола. З ним український народ стояв на барикадах біля російського Білого дому (так часом називають будинок уряду РФ у Москві). Пізніше прапор підняли над куполом парламенту.

5. Польща і Канада стали першими державами, які визнали незалежність України.

6. У перші тижні після референдуму незалежність також визнали Угорщина, Литва, Латвія, Болгарія, Естонія, Чехословаччина, Швеція, Ізраїль, Швейцарія. Після того, як до цього списку 25 грудня приєдналися США, одна за одною Україну почали визнавати й інші впливові держави. До кінця січня 1992 року перелік налічував більше ніж 90 держав світу, зокрема всі країни НАТО і ЄС.

7. 8 грудня 1991 року в державній мисливській резиденції Вискулі в Біловезькій пущі (Білорусь) лідери України, Росії та Білорусі підписали угоду про те, що Союз "як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування". Своїми підписами Леонід Кравчук, Борис Єльцин і Станіслав Шушкевич скасували договір про створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

Л. Кравчук, С. Шушкевич та Б. Єльцин після підписання угоди у Біловезькій пущі. Фото: RIA Novosti archive via Wikimedia Commons

8. Перший військовий парад з нагоди Дня Незалежності України провели 24 серпня 1994 року. Його приймали начальник Київського округу Іван Біжан та міністр оборони Віталій Радецький.

9. День Незалежності України святкують і за кордоном. Представники української діаспори проводять акції, мітинги, флешмоби, концерти. А після повномасштабного російського вторгнення святкові заходи стали поєднуватися з акціями підтримки України та ЗСУ.

Але війна за Незалежність України триває. Агресор вторгся на нашу територію з наміром учинити те, що йому не вдалося за всі минулі роки і століття – підкорити Український народ.

Сьогодні ми не лише відстоюємо своє природне право мати власну державу, захищаємо свій цивілізаційний вибір від вторгнення ворога – московії, яка нині має назву російська федерація. Ми боремося за саме існування Українського народу, за можливість для кожного з нас просто жити та не бути рабом або манкуртом.

Зазіхаючи на державний суверенітет України, кремлівський режим спровокував хаос на європейському континенті, розбалансував чинну систему колективної безпеки та викликав несприятливі економічні, екологічні, політичні та інші наслідки у цілому світі. Тому зупинити агресора – завдання всіх цивілізованих націй.

Сильна незалежна Україна – це держава, у якій об’єктивно зацікавлений світ. Відстоюючи власну незалежність сьогодні, ми убезпечуємо народи Європи, всі цивілізовані народи світу від можливих посягань з боку російського агресора. Тому маємо повне право на максимальну підтримку всіх країн, які декларують себе як демократичні.

Вільні у віках

 

15 липня - День Української Державності  - день, який підтверджує  тисячолітню  історію нашої культури, самобутності, традицій та звичаїв.

Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці  нашої держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.

Давня Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

На вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Русі–України – 15 липня – встановлено День Української Державності.

Державність є своєрідним фундаментом, корінням держави, це устрій усього матеріального і духовного буття народу.

Конституція - основний закон нашого життя

 

28  червня Україна відзначає одне з найважливіших державних свят - День Конституції. Саме цього дня 28 червня 1996 року ухвалили Основний закон держави.

     Як правило, це єдиний правовий акт чи система таких актів, за допомогою яких безпосередньо народ чи органи держави, що виступають від його імені, встановлюють основні принципи устрою суспільства і держави, визначають статус державної влади і місцевого самоврядування, закріплюють права і свободи людини і громадянина. Конституція має найвищу юридичну силу. Вона є юридичним вираженням суверенної волі українського народу, який є єдиним джерелом влади в державі. Закони та інші нормативно-правові акти, що приймаються у державі, не можуть суперечити Конституції, тому повинні відповідати їй. Конституція має постійний характер. Це означає, що строк її дії не визначений, тобто не обмежений у часі.

  З нагоди свята  у Дубенській міській  центральній  публічній бібліотеці з користувачами проведено бесіду «Конституція України - основний Закон держави», на якій їх ознайомлено з основними статтями Конституції, які захищають права та свободи людини та громадянина, а також у бібліотеці діє книжкова виставка літератури «Конституція - основний закон нашого життя».

Міжнародний день друзів

 

9 червня  ми відзначаємо  Міжнародний день друзів. Дружба завжди була великою цінністю у житті людини, адже відшукати по-справжньому вірного друга вважається  удачею.

Напередодні цього свята до нас завітали наші друзі,  учні  1 А класу Дубенського ліцею № 2 з класоводом Тетяною Міхновець на  пізнавальну годину «Вчимося бути друзями». Під час заходу діти дізнались про важливість дружби, навчитись цінувати вірність та переглянули повчальні мультики.

Дружба - це взаєморозуміння і безкорисливість, щирість і довіра, спільні інтереси. Друг ніколи не залишить у біді і завжди прийде на допомогу.  Дружбу можна легко втратити, але хто шукає - знаходить, адже дружба ні до чого не зобов’язує і зобов’язує до всього.

В День друзів ми вітаємо всіх наших читачів! Не забудьте привітати ваших друзів! Бажаємо Вам всіх благ і нехай Ваша дружба ніколи не зникне!

Місце зустрічі – країна дитинства

 

Дитинство – це найщасливіший етап життя кожної людини.

Кожен день наповнений новими відкриттями та пригодами, а у пам`яті залишаються тільки найяскравіші спогади.

Щорічно, 1 червня, в Україні і світі відзначається радісне і веселе дитяче свято – Міжнародний день захисту дітей, запроваджене з метою привернення уваги до проблем дотримання прав і охорони здоров’я дитини. Адже кожна дитина має невід’ємне право на життя, бути щасливими, навчатися, розвиватися, зростати в атмосфері любові та злагоди.

З нагоди Дня захисту дітей в нашій книгозбірні відбулось бібліотечне паті «Місце зустрічі – країна дитинства» , на яке завітали учні 2 Б класу Дубенського ліцею №1 Наш Перший з класоводом Тетяною Лагнюк.

Під час заходу діти, прийняли участь у літературній вікторині «Чи пам’ятаєте ви героїв казок?»,  ознайомилися з цікавим світом енциклопедій, розповіли про права дітей, переглянули мультики про доброту,  розглянули та розібрали шкільні ситуації, ознайомилися з новими книгами та мали можливість взяти додому.

Наші найменші друзі

 

До книгозбірні на пізнавальну годину «Наші найменші друзі» завітали учні 1 А класу Дубенського ліцею №1 Наш Перший з класоводом Світланою Максимюк. Під час заходу діти дізналися як почалася  історія дружби людини і тварин,  розширили уявлення про звірят, їхнє значення для людини. Ознайомились з енциклопедіями про тварин, переглянули презентацію «Наші домашні улюбленці»  та мультики, ознайомитись з добіркою книг про домашніх улюбленців та мали змогу взяти додому.